Сади вишневi вже не тi

Клавдия Дмитрив
Сади вишневі вже не ті,
Які оспівував Шевченко.
Слова  звучали там прості:
Такі, що тішили серденько.

Сади вишневі вже не ті,
Й хрущів гудіння ми не чуєм.
І верболози не густі,
Й таких малюнків не малюєм.

Сади вишневі  вже  не ті,
І вітер гне так тополю.
Були  і  є  часи  важкі.
Вірші були про важку  долю.

Сади вишневі вже не ті,
Панів  і  панщини  немає.
Плуги  і  сохи вже не ті,
І  соловей не так  співає.

Сади вишневі  вже не  ті,
Не відправляють на заслання.
Дніпровські  кручі не круті,
Та є й тепер поневіряння.

Сади вишневі  вже не ті,
І не збирають вечорниці.
Бердо  й  куделя не  в куті,
Й вода не та  вже  у  криниці.

Сади вишневі вже  не ті,
В снопи не треба шкандибати,
Де колоски є золоті ,
Івана – сина годувати.

Сади вишневі  вже не ті,
Й дрова  у в’язці вже не носять.
Але молитви все ж ще ті:
Долю  й  здоров’я в  Бога просять.

10.03.2019 р.


© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119031300582
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Клавдия Дмитрив
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Клавдия Дмитрив