***
Хоч за вікном уже давно весна...
Ніяк не можу я забути,
Невпевнені, тобою сказані слова.
Мені казали, що проходять,
Такі історії сумні...
І тільки з розуму все зводять,
Ті карі очі, наче уві сні.
А так все кольорово нам здавалось,
І ти співав так гарно про любов пісні.
Можливо, я на той момент забула,
Як проливала сльози в темноті.
Ми іноді не хочем помічати,
Як люди нами нехтують і як псують.
Фальшиві фрази нам говорять,
І наші теплі почуття колись уб'ють.
Відкрити серце - це велика пастка,
Бо карі очі з розуму тебе зведуть.
В цих почуттях ти можешь потонути,
А думки ці ніколи не пройдуть...
февраль 2019
Свидетельство о публикации №119031303586