Квитки Цисик

Вiтрів цураются хмари вологі,
Мiсяц схиляється наче в пологи,
Хусткою лащиться в лici туман,
В Землю закоханий, бачу, вiн сам.

Краплями нiжними дол наповняє,
Нашу планету собой оживляє.
Ранок прийде, сонце зiйде,
Доля важка в землю вiйде.

Та й розчиниться вона на вогнi,
Перетвориться на сонячнi днi.
Квитка пробудеться,та й заспiває,
Дух ii завжди в Карпатах лiтає.


Рецензии
Погоджуюсь з попереднім рецензентом.
Людина, звісно, не ангел, але життєва історія Квітки, її голос, її ранній драматичний відхід - все це щось з казкових, небесних сфер.
Можливо, мій відгук досить пафосний, занадто книжковий, але від душі!)

Игор Голубев   04.05.2020 16:41     Заявить о нарушении
Звичайно,так.

Лариса Белоус   04.05.2020 17:16   Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.