Батьку слова, сину Вкраiни

Батьку слова, сину неньки-Вкраїни,
Поглянь ти з гори на наші руїни.
Ти глянь - Україну гнітять і шматують,
Та наших людей не чули й не чують.

Батьку слова, кріпацький ти сину,
Ти завжди любив нашу рідну Вкраїну.
Ти був у Сибіру , у засланні  ти  був,
Та рідную мову ти й там не забув.

Батьку слова, наш Кобзарю великий,
Ти чуєш з гори неньки нашої крики.
Ти бачив злиденне життя в Україні,
Й тепер знову роблять із неї руїни.

Батьку слова, борцю наш за волю,
Важкую ти мав в житті своїм долю.
Закутий ти  був у Сибіру в кайдани.
Та знав ще тоді ти, що нарід повстане.

Батьку слова, наш рідний Шевченку,
Все любив ти  душею рідную неньку.
Не цурався ти мови, не зрікся Вкраїни,
Й наш нарід сьогодні за неї теж гине.

Батьку слова, наш славний Кобзарю,
Художнику наш і великий піснярю,
Ти оспівав всі ті Дніпровії кручі,
І чуєш постійно, як реве наш ревучий.

Батьку слова, наш любий Тарасе,
Народу Вкраїни ти – гордість й окраса,
Борець дуже щирий за волю народу,
З гори поглядаєш на Дніпро й його воду.

Батьку слова, український ти сину,
Ти любив Україну, як  рідну дитину.
Вітер степами всі вісті приносить,
Про біль України завжди голосить.

Батьку слова, гордість Вкраїни,
Без думки про неньку не жив ти ні днини.
З гори зараз  бачиш, як  Дніпро котить хвилі.
Твої твори глибокі, душевні і щирі.

Батьку слова, Тарасе Шевченку,
Спасибі за те, що любив рідну неньку.
Переймався ти болем неньки-Вкраїни,
Й любов та до неї повік не загине.

10.03.2019 р.