Пробач, йому, Господи! Сили нема
дивитись, як ірод боїться
потрапити в пекло вогню, не дарма
вночі бачить очі провидця.
Ти вибач за мене, на жаль, не така -
свята, милосердна, безгрішна.
Ще й досі пече печія та гірка
у горлі моїм і зловтішно
на серці порою. Розплата гряде
за відчай. Про що я, Всевишній?
Розтерзану душу? Вже листя руде
зітліло, а спогад колишній
сполоханим птахом у сивій журбі,
що втратив і небо, і крила.
Якби ж я пробачила, Боже, собі,
можливо, його теж простила.
Даруй йому, Отче, за ті помилки,
що кров’ю, сльозами не змити!
Я вибачила б, заржавіли голки,
якби ж то змогла із цим жити.
Пробач
© Copyright: Татьяна Левицкая, 2019
Свидетельство о публикации №119031106872
Свидетельство о публикации №119031106872
Рецензии
Танюша, душу рвёшь своими стихами... Мне кажется, что иногда и хотел бы простить, но как потом жить? Вот и ты написала так, как мне всегда казалось и кажется. Только у тебя стихи, потрясающие по своей динамике, по глубине, а у меня только опыт, личный.
Танюша, счастья тебе!
Новое фото на аватарке - чудесное!
Ванька Жук 16.03.2019 10:49 • Заявить о нарушении
Танюша, счастья тебе!
Новое фото на аватарке - чудесное!
Ванька Жук 16.03.2019 10:49 • Заявить о нарушении
Спасибо, дорогой Ванечка, за похвалу и пожелание! Взаимно! Расхвалил, так расхвалил, приятно очень, признательна!)))) с теплом,
Татьяна Левицкая 20.03.2019 12:00 Заявить о нарушении
Татьяна Левицкая 20.03.2019 12:00 Заявить о нарушении