Зіронька, зіронька де ти літала?
Кому проміньчики ясні кидала?
Хрестиком в небі вишила сум свій.
Тай полетіла до світлих мрій.
Тихо летіла пісню співала,
З місяцем в небі ти танцювала.
Потім стомилась й з неба на землю,
В трави шовкові , спочити впала.
А зійде сонце, тебе й не видно.
Будеш чекати коли він прийде.
І знов, як нічка темна прилине,
Трав оксамити враз ти покинеш.
І до світанку з місяцем в танку,
Ти танцюватимеш пристрасне танго.
Тільки би хмари все не закрили,
Й блискавкой серце не обпалили.
Зiронька
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119031106713
Свидетельство о публикации №119031106713
Рецензии
