А дощ іде, дерева плачуть,
земля розкисла навкруги,
а я вам лише щастя зичу
та невідємної снаги.
І ви плекайте на надію
вона у вас буде завжди,
і буде радісна подія,
немов ковток холдної води.
І лише зараз, в час осінній,
дерева плачуть за вікном,
а дощ весь час із неба сіє
немов цілющим джерелом.
Осінній дощ, холодна злива
тих, хто в дорозі дістає,
лише душа моя вразлива
і та весь, час на сполох б"є.
Укр. На сполох
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119031004414
Свидетельство о публикации №119031004414
Рецензии