Безсило сідаю і пишу про дощ.
Дощ омиває сади.
Дощу не вистачає в пустелі.
З повік спадають краплі
Недоречних сліз.
Надмірною кількістю солі
Роз‘їли б шкіру.
У мої шибки знову рветься вода.
Скляна огорожа її розбиває в краплі.
Токсичні відходи з хмар
Отруять весь ґрунт.
Засну, мов востаннє
Під гуркіт граду.
Про дощ
© Copyright: Катрин Брехт, 2019
Свидетельство о публикации №119030909455
Свидетельство о публикации №119030909455
Рецензии