100-р ччя без правди в Соняшних кларнетах

100-річчя без правди (в «Соняшних кларнетах»)

                «Не муч себе тим, що зроджує гризоту, неспокій,
                переживання.
                Треба тільки одного: вознести духа і любити
                Господа Бога».(о. Піо)

Отже, відчуйте, не зайдіть далеко в тому, що протилежне Голубу-Духу (це Духу Святому!).
Бо сказала Михайлина Коцюбинська, незламна в генетичній чесності ( й не вона одна тільки): піддавсь корозії Тичина особистісно до кінця. Та й сам він переконливо засвідчив на словах, що кінець його поганий!! «Ліпше б я залишився регентом», тоді б не загинув.
В Церкві вимоліть благодаті, преобразіться.
В Вас останній шанс.

А то брехливість понищеної України, виразка* антихристиянської Спілки письменників
(зі статті Г. Донця):

 «…«душа моя сонця намріяла», «я – сонцеприхильник, я – вогнепоклонник», – писав Тичина у своїх «досонячнокларнетних» віршах.
…У програмному вірші «Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух…», що відкриває «Соняшні кларнети», автор подає своє світоглядно-філософське бачення світу, творить свій міф світобудови – сонцедайної, просторої, до безмежжя віддаленої і водночас дотично близької. Поет відчуває себе невід`ємною часткою Всесвіту, він наче вливається в космічний безмір:

Прокинувсь я – і я вже Ти:
Над мною, підо мною
Горять світи, біжать світи
Музичною рікою.

…Вийшовши з роду кількох поколінь церковнослужителів, маючи за плечима 13 років навчання в бурсі та духовній семінарії, він не став ортодоксальним християнином і мав своє, якесь волхвинське світорозуміння, осяяне Божою благодаттю і космічною гармонією, свою, близьку до орійської, віру, в якій, за твердженням дослідників ведичної релігії, не було місця для пекла.»

Де тут є догмат Святої Трійці? Які дослідження?? Самодіяльно-самовільні???

03.03.2019
* Література не варта Тетяни Майданович:

"...хотіла заповнити прогалину, заживити ерозійну антихристиянську рану в сучасній українській літературі, у світогляді українців." (Тетяна Майданович, християнська поетеса, Київ)