СТО РОКІВ.
Сто років в весілля дарили життя,
На всі роки щастя кохання.
І ось вже настала сторічна весна,
Земля зберігала мовчання
Вони одногодками в щастя ввійшли,
Розталися в тридцять чотири.
Війна скоротила коханню роки,
Забрала і в матері сили.
На сьомім десятку і я вже стою,
Обом пірожки наліпили.
В роках зберегла мати нашу сімью,
А щастя війна загубила.
Несу вранці свіжі свої пірожки,
Їх радісно руки ліпили.
БО Батькові й Матері йшли ті роки,
Які їм в весілля дарили.
Пятнадцять років, як її вже нема,
Та память моя не забуде,
Мені теж дарили на щастя до ста,
ЖИВУ!!! Далі як воно буде...
11 квітня 2008 року.
100 РОК В
© Copyright: Алексей Кириченко 11, 2019
Свидетельство о публикации №119030903291
Свидетельство о публикации №119030903291
Рецензии