Донька... Маргарита Метелецкая

Оригинал:
http://www.stihi.ru/2019/01/22/3824

Що вміщається в долоньці ? -
    Дрібка солі...Промінь сонця...
    Мокро тануча сніжинка...
    Заповітна мрія жінки...
    Ще пігулка - сну в підмогу,
    Й ключик, що від серця мого...
    Голка - рани шить життєві -
    Словом, все найбільш суттєве...

        А розкрию дві долоньки -
        Стисну я в обіймах доньку:
        Тепло, ніжно, наче ружу,
        І шепну,що люблю дуже!
        Що вона - той промінь, мрія,
        Сіль життя, тверда надія,
        Щедрий мій бальзам на рани,
        Відвертає все погане...

    Й пошепки нараз озвучу,
    Що вона - від щастя ключик !


Перевод с украинского Нины Уральской:

Что вмещается  в ладони? -
Грёзы женщины влюблённой,
Лучик солнца, горстка  соли,
Капля радости и боли,
Нежность, что нежнее шёлка,
Штопать раны - нить с иголкой,
Грусть о прошлом - снам в подмогу,
Всё для жизни, понемногу...

Распахну свои ладони -
Дочь прижму - пускай запомнит
Ласку маминых объятий...
А затем поправлю платье
И шепну на ушко дочке,
Что люблю её я очень!
Что она - тот лучик нежный,
Смысл жизни и надежда.

Прошепчу и вмиг озвучу,
Что она - от счастья ключик!