Ти - моя.
Я кохаю без правил...
Все, що нині було - відлягло
у буденності щастя як справи
для закоханих...
Небо, мов скло,
дозволяє побачити Бога,
що всміхається дітям своїм,
і торує їм світлу дорогу
крізь зневіри холодної дим...
За рожевою стрічкою сходу
ще невидиме Сонце мигтить,
пропонуючи вічності вроду
переплавити в спокою мить...
Жити легко, коли за душею
тільки віра й свобода...
Життя -
це лиш кроки від нього до неї!
Без умов...без турбот...без взуття...
Просто так - за єдиним бажанням
доторкнутися рідних очей,
що з’являються десь на екрані
абсолютно прозорих ночей,
і милують нас миттю заграви,
пропонуючи серця тепло...
Ти - моя.
Я кохаю без правил.
Все, що нині було - відлягло...
Проста реальнiсть непростоi мрii
© Copyright: Александр Ноцкий, 2019
Свидетельство о публикации №119030703570
Свидетельство о публикации №119030703570
Рецензии