Плач Ярославны

Взлетела птицей Украина -
Две стороны, как два крыла.
Рассек нас Днепр на половины,
Как меч, и слышен звон стекла.

Мы разноцветны, как осколки
Разбитых солнцем витражей
И в замках старых воют волки
Ветров, без окон, без дверей.

Не слышим Слово Золотое,
Кружатся вороны во сне.
Вернется ль князь в свои покои,
Где Ярославна при луне?

Оставит ветер злой туманы,
Лелеять будет корабли,
Ковыль развеет все обманы,
Чтоб слезы солнца Русь спасли.

Пусть песня древних станет былью,
И двое с разных берегов
Вернут ей раненые крылья,
И слышен будет птичий зов.

Первоначально написано на украинском:

Плач Ярославни

Мені шкода, що в України
Дві сторони та два крила,
Дніпро, мов меч, на половини
Розсік нас, чути брязкіт скла.

Ми різнобарвні, як уламки
Розбитих сонцем вітражів,
Без вікон залишились замки,
Немає брами для вітрів.

Не чути слово золотеє,
Кружляють ворони у сні.
Чи повернеться князь до неї,
До Ярославної Русі?

Полишить вітер злий тумани
Леліять буде кораблі,
Розвіє ковила омани
Заграє сонце на веслі.

Заграє так, щоб не спалило,
І двоє з різних берегів
Повернуть янголові крила,
Ми плач почуємо і спів.