Я згадаю тебе, коли осiнь заплаче.. Тетяна Строкач

Оригiнал:


Я згадаю тебе, коли осінь заплаче дощами,
Коли сум огорне всі оголені віти в садах...
Ти прийдеш в мої сни, прочинивши реальності браму,
І затужить душа, ніби стомлений, зранений птах...
Де ти, щастя моє? Загубилось в густому тумані,
Заблукало в полях, розчинилось в ранковій імлі...
Жовтий цвіт хризантем, мов спізніле прощання з коханням,
На моєму столі- це найкращий дарунок мені.....( Т.С.)


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Я припомню тебя, если в осень дожди взвоют хором,
И обнимет печаль оголённые ветви в садах…
Ты придёшь в мои сны, открывая мне свет за забором,
Затоскует душа, словно весь обессиленный, птах…
Где ты, счастье моё? Затерялось в тумане по брови,
Заблудилось в полях, растворилось в предутренней мгле?..
Жёлтый цвет хризантем, поздний отсвет прощанья с любовью,
На столе у меня – дар не лучший встревоженной мне…


Аватар Автора оригинала