Весна iде
засяяла поміж дерев.
І дощик капає неспішно.
Змиває зимне, наносне.
Від краю і до краю лине -
Весна іде! Весна іде!
Клубочуться у небі хмари.
Тепер вони вже не сумні.
А землю ніжно сповивають
у пелюшки весняні дні.
Усе народжується нині
і з криком входить у життя.
Лелечий гомін,із під хмари,
дарує нові відчуття.
Їм ніжно, рястом, устеляє
весна дорогу в рідний дім.
І вечір зарум'янив обрій,
рожевим, відблиском лісів.
Свидетельство о публикации №119030606538