Тужить дівчина – козак іде в військо,
Не просто у військо, а й йде на війну.
Про це навіть свище холодний вітрисько,
Її залишає він зовсім одну.
Одну , як билину, її залишає,
Серце тріпоче, мов сполоханий птах.
Ніхто з них не знає, яка доля чекає,
І біль виступає у їхніх очах.
Поколює серце ,думки, мов ті бджоли,
Рояться в дівчини весь час в голові.
Раптом його не побачить ніколи,
Адже не всі повертають живі.
Тужить дівчина , плаче , ридає,
Бо в серці тривога й ніщо не змінить.
Дивлячись в очі, йому промовляє:
«Бога за тебе я буду молить.»
04.03.2019 р.
Тужить д вчина
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2019
Свидетельство о публикации №119030600551
Свидетельство о публикации №119030600551
Рецензии