Про тебе,про мене гадати не варто.
Чи біль то з'їдає,чи битимуть жарти.
Губитимуть добрі та чуйні діла...
Буття промайнуло,-гроза мов пройшла.
Та тепла,бо літня минулая ніч...
В ній ми розмовляли віч на віч з тобою.
Така ось непевна дарована річ...
Нам Богом по вінця налита журбою.
Та ми пронесемо у свій дім весни...
Де квіти цвітуть,де немає розладу.
Обійми зігріють іще восени...
Даючи з тобою нам певну розраду.
Про мене,про тебе гадати не час.
У сонячнім світлі,житті круговерті...
То лине відлуння розмови про нас,
Наповнені,щирі,а також відверті.
(Понкратова.О.В.)
Про тебе, про мене
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119030500209
Свидетельство о публикации №119030500209
Рецензии