В йна

Як ми хотіли щоб із нами
Більш не було тієї вже війни
І в скронях ми горіли лиш думками
І зранку прокидалися нові
Коли ж ми вже с тобою повернемося до мами
Там обіймеш ти всю свою рідню
Ти заспокой свої всі шрами
І не скорися тому злу!
Допоки, я буду із вами
А далі мабуть полечу…

Вже інші люди,
Блукатимуть небесними зірками,
А нам мабуть вже не в раю
Разом зі злими же чортами
Копати чорную діру…

Мені хотілось так із вами
Жити спокону, як в раю
І жінку пестити губами
Ніколи вже не бачивши війну.
Що ж вона робить з всіма нами
Чому ж назад не відпуска в сімю
Тихо шепоче лиш губами
«Візьми до рук зброю свою».

И не пускай чорную хмару
Що йде на землю вже твою
Допоки я лишаюся з чортами
Копати чорную діру...

Ти так страждав щоб захистити націю свою
Допоки ще шепоче рваними губами
Що рідная земля зараз в вогні
Не будемо ми біля мами,
А будемо в холодній тій землі.

Нам спочивати ще зарано
И боязко із криком у вісні
Хтось промовляє ще до мами
Мамо, ти захисти! Ти захисти!
Інших, що залишилися з вами
І не давайте їм ніколи тої зброї вже до рук.
Допоки я лишаюсь із чортами
Копати чорную діру...