Пригорнутись душею знову до тебе
і зігрітися в ніжності зіркової ночі,
Знову стати бездонним отим небом,
що в казці-любові ти мені напророчив.
_Доторкнутись тебе і радіти світанку,
що несе в собі знову миті надії,
Я в тобі лиш живу тепер до останку,
з собою забрав всі заповітнії мрії.
_Пригорнутись душею, в якій наболіло
все важливе за цей час, що без тебе,
Швидко щастя чомусь ввись відлетіло,
тепер наді мною ти бездоннеє небо.
81027080r
Свидетельство о публикации №119030205219