Не вiр в приреченiсть вiтилiго

                У приреченість не вір!
                Зміст хвороби – страшний звір

Хтось знає муку матері
В якої мре дитя?
Стоїть дитя на паперті –
Немає вороття...

Хвороба лютим ворогом
Закреслила все вмить.
Усе, що серцю дорого…
Вогнем пече, болить.

        ***
Йди геть! Тобі наказую!
Виходь, дух Сатани!
Є Бог!  Він зцілив Лазаря!
Тож, не приходь і в сни!

Змиваю кров’ю Господа,
Я тіло. Дитя цить!
Йди, Сатано, із лоскотом,
Нехай тобі болить!

В моїй дитині – істина.
У ній – свободи дух!
Христос у ній воістину!
Здолаємо недуг!

Все зле ми переможемо!
Бо жити нам в добрі!
Недобре все стриножимо!
Не бути нам в цій грі!

Май тверду віру в істину!
У правду, добро й честь!
Христос Воскрес воістину!
І кров’ю обмив днесь!

У чистоті й невинності,
У силі устремлінь
Лиш Божі в нас повинності –
Що зведені з служінь.

Добром ми серце повнимо,
І сила в нас і дух.
І шкіру ми оновимо.
Йди геть, страшний недуг!

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2019
20.10.2018; 26.02.2019, 17:19
м. Львів

Всі права застережені. Будь-яке відтворення та використання без письмової згоди автора заборонене.
Повна або часткова републікація, публічне виконання тощо, без письмової згоди автора забороняються і вважаються порушенням авторських прав.