Весна народжується в муках,
В переймах, в нетривких снігах,
В розсипаних на скалки звуках,
В риданнях вітру по ночах...
Весна народжується просто,
Мов дикий пагін почуття.
У неї незбагненний розклад:
Що вдих – галузити віття,
Що промінь – пуп’янок, чи брунька,
Чи серце – поштовх відчува...
І кожна мить співає лунко.
І крок викрешує слова.
Вона народжується в муках,
Судомно ллється в ручаї,
І на шовковоперих круках
Злітають посланці її.
Весна народжується ніжно,
Хоч дощ знов переходить в сніг –
Необережна, дивовижна,
Якою й личить буть весні.
27.02.18
***
© Copyright: Наталка Змиивна, 2019
Свидетельство о публикации №119030100479
Свидетельство о публикации №119030100479
Рецензии