Край поля

Заквітли ромашки край поля.
Там вітер колише траву.
І в краї отому є доля...
Плекає що мрію нову.

Життя що квітчає духм'яно.
І гріє у сонячнім житі.
Стрічає засмучений ранок,
Полями,-дощами що вмиті.

Там тихо шепочуться віти...
Доріжки біжать в світ далекий.
І щиро вітаються квіти...
Ведучи мене в путь нелегкий.
  (Понкратова.О.В.)


Рецензии