Житие отшельника Из Ивана Малковича
Житие отшельника
(Невинный сонетоид)
Засунув под подушку «Камасутру»,
он тотчас же ныряет в лёгкий сон…
Летучий сад… перинный спа… ан вон –
лежит она – само бурленье утра.
И вот он в ней. Как будто перископом,
всю изнутри исследует её:
он, как тюлень ленивый, толстым боком
печёнка улеглась, а он – своё
под пищевод (сюда б талант Дедала,
чтоб лабиринтом шастать)…Без проказ
шальная тучка путь ему застлала
фиалково-прозрачна, как топаз…
Смущается – «Уже ль душа?!.. О диво!..» –
и похоть утомляет, и стыдливо…
Без фейерверка сон уходит враз.
1988
перевод с украинского
Іван Малкович (1961)
Житіє самотнього
(Невинний сонетоїд)
Поклавши під подушку «Камасутру»,
він стрімголов занурюється в сон…
Летючий сад… перинний спа… а он –
лежить вона в очікуванні нурту.
Ось він вже в ній. Неначе перископом,
зсередини досліджує її:
он, мов тюлень лінивий, тлустим боком
вляглась печінка, он – ходи свої
воздвигнув стравохід (потрібен хист Дідала,
щоб оцінить цей лабіринт)… Та враз
якась хмарина шлях йому заслала
прозоро-фіалкова, мов топаз…
Він нітиться – «Невже душа?!.. О диво!..» –
тамує хіть і в’яне соромливо…
Й безфеєрверкно будиться нараз.
1988
Свидетельство о публикации №119022506223