А осiнь пахне терпко

А осінь пахне терпко
Вологим жовтим листям.
І яблуком достиглим,
І вогнищем в обійсті.

І ароматом свіжим
Спізнілої троянди.
І гіркуватим смаком
Червоної гірлянди,

Що на гіллІ; калини
Палає соковито...
А осінь пахне небом,
Важким і сумовитим,

І прохолодним сонцем,
І спогадів серпанком...
А ще - зими чеканням
На листопада ґанку.

У неї нотки чаю
І дружньої розмови.
Природи, що згасає,
Щоб відродитись знову.

У шлейфі - трохи спліну,
Легкої ностальгії,
Солодких дум краплина
...І свіжий подих мрії!


Рецензии