А осiнь пахне терпко
Вологим жовтим листям.
І яблуком достиглим,
І вогнищем в обійсті.
І ароматом свіжим
Спізнілої троянди.
І гіркуватим смаком
Червоної гірлянди,
Що на гіллІ; калини
Палає соковито...
А осінь пахне небом,
Важким і сумовитим,
І прохолодним сонцем,
І спогадів серпанком...
А ще - зими чеканням
На листопада ґанку.
У неї нотки чаю
І дружньої розмови.
Природи, що згасає,
Щоб відродитись знову.
У шлейфі - трохи спліну,
Легкої ностальгії,
Солодких дум краплина
...І свіжий подих мрії!
Свидетельство о публикации №119022505540