Десь небо і вище, можливо,
І сяють зірки десь ясніше,
Там люди заможні й щасливі...
І квіти там теж яскравіші.
Але там немає світанків
Таких, які тут зустрічаю:
Хмаринок легкі витинанки
У сяйві зорі!.. З виднокраю
Там сходить по-іншому сонце,
Степи там не пахнуть полином,
І рідне не світить віконце...
І вЕсни, з ключем журавлиним,
З солодкими щастя вітрами,
Так щиро лиш тут відчуваю -
Де пам"ять і батька, і мами!..
Не прагну я іншого краю.
Десь небо...
© Copyright: Петренко Ольга, 2019
Свидетельство о публикации №119022505447
Свидетельство о публикации №119022505447
Рецензии