Не дам волю сльозам, їх затримаю спогадом світлим,
Перевтілю струмки сліз у блискіт вогняний очей.
Адже стільки було у житті тих моментів привітних,
Адже стільки було тих осяяних щастям ночей!
Не дозволю я тіні глибокої туги прокрастись,
Напишу для душі різнобарвний весняний ноктюрн.
Я боюсь передчасно листком пожовтілим упасти,
Я насправді боюсь безнадійного бринькання струн.
Як в піднесений настрій вплетуться мотиви тривоги —
Переливами райдужних барв розмалюю печаль.
Розцвіту, бо щасливим зітханням закінчиться втома.
Розцвіту, бо з настанням весни скресне миттю весь жаль.
О не лийтеся, сльози, ви часто такі безпросвітні...
Бо так сумно, коли у серденьку тужливо дощить.
Ох, і скільки ж було тих моментів зворушливо-світлих...
О, яка дивовижно-прекрасна і ця саме мить!
© Лілія Булла
Не дам волю сльозам...
© Copyright: Лилия Булла, 2019
Свидетельство о публикации №119022510708
Свидетельство о публикации №119022510708
Рецензии
Іноді поплакати навіть корисно!
Після мінорних моментів сльозотеч душа наповнюється миром і наступає ПОЛЕГШЕННЯ...
Гарно, відчувається нотка душі:)
Юлия Квитко2 26.02.2019 21:13 • Заявить о нарушении
Після мінорних моментів сльозотеч душа наповнюється миром і наступає ПОЛЕГШЕННЯ...
Гарно, відчувається нотка душі:)
Юлия Квитко2 26.02.2019 21:13 • Заявить о нарушении
Так,справді іноді корисно поплакати.
Головне, щоб життя було наповнене не тільки мінорними моментами.
Дякую!
Лилия Булла 27.02.2019 01:31 Заявить о нарушении
Головне, щоб життя було наповнене не тільки мінорними моментами.
Дякую!
Лилия Булла 27.02.2019 01:31 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.