Зятю...

Щаслива я, коли щаслива доня,
І доля щедро радість у долонях,
Дарує в дім її, за нього я молю:
«Дай боже злагоди і щастя їй в сім`ю».

А ще стежину ту благословляю,
Що до кохання привела її й до раю,
Де стріла вона доленьку свою,
Я сином з радістю ту доленьку назву.

Я сином з радістю назву - не зятем,
І хай життя його буде крилатим,
І хай коханим буде він завжди,
Ні болей хай не знає, ні біди.

Нехай збуваються його найкращі мрії,
Росте сторицею усе, що він посіє,
Щоб дім їх з донею, як повна чаша був.
Щоб суперечок їх ніхто не чув.

Отак молюся я собі за них,
Сьогодні зять тридцятий рік свій переміг.
І вже й не знаю, що йому бажати.
Щасти тобі, мій Сину!…Це від душі…як Мати!


Рецензии