Любов це Сон!,а Сонце межi,
Долае,- в райдуги мережi.
Кипить, та стигне в жилах кров.
А, серце,- крае,: знов i знов!! .
Життя, та радощi жадання!
Очей, чаруючих,- палання!
Любов,- це сон,- до забуття!,
Де тiльки ти i тiльки я.
Любов,- це сон, тому, що Сон-Це!
Нам свiтить ласкаво в вiконце.
I каже нам любов,- це сон.
Не те,що з нами,- осторонь.
- Все те, чого ще не торкнулась,
Любов!,- Воно, ще не проснулось!
А, те,- що знае, це - Буття.
Буяння квiтiв,- майбуття.
Вологе листя. Спокiй. Зливи.
Палання блискавки над нивой.
Все це,- пробуджена любов!
А, iнше,- вогнь пробудить знов.
Крiзь темряву i сон, чекання!
До свiтла Сонця,- осяяння.
Вiд неба пiснi,- до землi,
Його, бажаючей,- пicнI!
14 солнечный день.
(03.05.13г) Ноябрьск.
Любов це Сон
© Copyright: Владимир Вдовиченко, 2019
Свидетельство о публикации №119022403999
Свидетельство о публикации №119022403999
Рецензии