У мене ні кохання, ні тривоги.
У мене ні спокути, ні вини...
І ти мені не снишся, слава богу,
цієї ночі посеред зими.
Я тішуся, що не відчую болю,
в якому тане почуття слабе.
Не маю сили мучитись тобою.
Немає сили мучити тебе.
Ми тихо відцвітали, ніби квіти.
Ми танули, як полум'я свічі.
Були. І відгоріли,наче літо,
розтанули, як зорі уночі.
Пробач мені за слово необачне,
що зимувати нам не у раю.
І я тебе давно у снах не бачу.
А може бачу, та не впізнаю...
не маю сили
© Copyright: Алена Васильченко, 2019
Свидетельство о публикации №119022410382
Свидетельство о публикации №119022410382
Рецензии