Ми долі кораблі.
Несе нас час надії
В далеку далечінь,
В відкритий океан.
Йдемо ми крізь шторми.
Вже порвані вітрила.
Розбиті наші щогли.
Сп,яніли від біди.
Та все ж тримаєм курс!
Вперед веде нас мрія!
Шукаєм в океані
Ми тихої води.
Та хвилі й буруни,
Несуть й несуть на рифи.
І шквали не дають
До гавані дійти.
Ми все шукаєм Рай.
Утрачений назавжди.
Та у глибинах вод,
Його вже не знайти.
I рвуться на шмаття,
Палких вітрил серця,
І б,ються вщент об риф
Каркаси наших душ.
Кораблl долl
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2019
Свидетельство о публикации №119022300201
Свидетельство о публикации №119022300201
Рецензии
