Настала осінь золота,
з дерев злітають жовті листя,
летять роки, летять мої літа
і де ж воно, те загадкове щастя ?
Голову покрила сивина,
на обличчі зморшки, темні плями,
доля нас чекає всіх одна,
та не обійти її нам з вами.
Що б зустріти з гідністю той час,
та не шкодувати про минуле,
та не забувати кожний раз,
те, про що ви вже давно забули.
Укр. Той час
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119022209946
Свидетельство о публикации №119022209946
Рецензии