Слово

Юрий Иванович Кириченко (15.01.1954 – 04.12.2015) - поэт и общественный деятель, член Межрегионального союза писателей и Президиума Конгресса литераторов Украины.

З циклу «Слово – як документ доби»
(Из цикла «Слово - как документ эпохи»)

* * *
…Слово – як документ доби,
Супроти смерті й ганьби,
Ницості й безголів’я:
Так собі повелів я…
Слово – вітер в обличчя,
Кардіограма болю…
Прапор честі й величчя,
Вірність річці і полю…
Слово – як лікар честі,
Чемності і сумління…
З чого ж воно? Із жерсті?
З виродження? Із тління?
Слово, як Божа даність,
Поневажа нудоту:
Йде у бій на захланність
І всіляку смердоту…
Слово – не з верби груші,
Не потоптані ружі…
…Слово – не з тьми опеньки,
Вірність святиням Неньки…

08.04.2013р.
***

****
…Слово – документ эпохи,
против смертей и вздохов,
низменности злодея:
так повелел себе я.
Слово - ветер обличья,
кардиограмма боли,
знамя чести величья,
верность реке и полю.
Слово – как лекарь чести,
совести и стремлений…
Из чего оно? Из жести?
С вырождения? Из тлений?
Слово, как Божья данность,
не вынесет плешивость.
В бой спешит на жадность
и всякую там лживость.
Слово – не ивы груши,
оно заставит слушать.
…Слово – из тьмы ступеньки
верность святыням Неньки…

21.02.2019 г.
***


* * *
…Бездушносте, не проникай у слово,
У великодні шати не рядись,
Оскалюючись в ночах тигролово:
У творчу доброчесність відродись…
Бо, як не станеш на стерню прощ;ння,
Бо, як у ноги не впадеш Христу,
Май на увазі, жде тебе відмщення
З мечем на калинОвому мосту…

13.09.2011р.
***

****
...Бездушность, не проникай же ты в слово,
в пасхальные одежды не рядись,
оскалившись ночами тигролова:
в творца добродетелей возродись…
Если не станешь на стерню прощенья,
если в ноги не упадёшь Христу,
имей в виду, ждёт тебя отмщение
с мечами на калинОвом мосту.

21.02.2019г.
***