Ноченька девичья
Ніжро мрії плела
Очами блакитними
Руки тендітні твої
До губ своїх притискала
Небо ти зоряне
Я не знедолена
Але сил вже нема
Я на обрію, намисто перлинове
Спадає на землю сльозами-краплинами
Місяц по небу пливе
Як би вогонь моїх цілунків зігріти ще б тебе зміг
Бо не хочу ні моря
Не хочу долі золотої
Не треба палацу
І не в золоті щастя
Щастя коли поринала в закохані очі твої
Так ніжно
Палко і чисто
Закрив мої очі
Зник у вересковому полі
Щоночі уві сні приходиш
Пісню сумну сопілкою заводиш
Свидетельство о публикации №119022205199