Я подумки мрiю в безкрайнiх степах...

             ***
Я подумки мрію в безкраїх степах,
Де все починалось, й все має скінчиться,
Де в хвилях шовкових вирує пшениця,
Де все те покинула з болем в очах...

Там птахом полину в квітучий мій край,
Торкнуся щокою стін рідної хати,
Де мама співала, де літ моїх рай,
Де вкупі сім"я вся, й майструє щось тато...

Десь дні ті пішли, золотії літа,
За ними душа,як німа, моя плаче,
Чим далі на осінь життя шлях верта,
Дошкульно в морозній млі ворони крячуть...

Дощ листя тріпоче, хитає на гілці,
Холодний дме вітер,співає в дверях,
Неначе майстерно гра чорт на сопілці,
Наводячи сум, непереливки, жах...

Знов подумки мрію в безкраїх степах,
Де все починалось, й все має скінчиться,
Де в хвилях,як в морі,вирує пшениця,
Де все те покинула з болем в очах...

             ***

   


Рецензии
Как жаль, что я порядком подзабыл этот чудесный украинский язык!
Остались только ощущения, но и их хватило мне, чтобы почувствовать красоту, написанную Вами ...
С уважением: ТЕМ

Ефим Титов   22.02.2019 22:22     Заявить о нарушении
Отвечала ли я Вам на Вашу рецензию, не помню. Спасибо большое, Ефим, за Ваше внимание и оценку украинского стиха. Всего самого наилучшего, хорошего самочувствия, творческих взлетов над неисчерпаемыми красотами жизни, достойной описания и восхваления в стихах. С уважением.Донецк.

Ирина Боговина   21.03.2019 18:40   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.