Боже, я прошУ, не відпускай
ні на крок від сЕбе дУшу мОю;
у покорі Ти її тримай,
хай живе у злагоді з собою.
Ніспошли любові до людей,
щоб чужих недоліків не бачить;
забери обрАзи із грудЕй,
хай, кого я скривдила, пробачить.
І від ворогів оборонИ
сильною Вітцівською рукою;
очі від спокуси заслонИ,
щоби не тікли гріхи рікою.
Від дурних думОк дозволь втіктИ
в рай, де рівень розуму - найвищій;
за жіночу слабкість теж прости,
(не бува щасливий третій лишній).
Я життю радіти (без плачів)
намагаюсь, та не все вдається;
хОчу, щоби Ти мене навчив,
як даремно не тривожить сЕрця.
Дякую, Господь, за те, що є;
за минулий час і за майбутній...
Все - до кращого, що Бог дає;
коло мене будь завждИ присутній!
Вибач, досконалих молитОв
я не мОлю (їх не дуже знаю);
у словах простих свою любов
я Тобі у небо посилаю...
21/02/19/
нiспошли... на укр. яз
© Copyright: Любонька, 2019
Свидетельство о публикации №119022200148
Свидетельство о публикации №119022200148
Рецензии