Як буде ще довго село мені снитись,
і хата, і гребля, та верби в воді,
як хочеться ще раз на них подивитись,
зануритись знову в літа молоді.
Чудова погода, такий тихий вечір,
і сонце за обрій невпинно сідає,
затихли птахи, та затих теплий віітер,
а згодом в природі, все це оживає.
Налякані гуси гергочуть в ставочку,
і жаби на березі хором співають,
лише соловейко не спись у садочку,
нічні кажани на подвір"ї літають.
І знову до сонця земля повернеться,
і зникне туман і роса упаде,
і тільки село мені довго ще сниться
і згодом мабуть і воно пропаде.
Укр. Наше село
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2019
Свидетельство о публикации №119022210040
Свидетельство о публикации №119022210040
Рецензии