жЕвріло життя, пихтіло,
захОдилось стогоном вітрів,
у диханні давилось,
сміло пробудитись
паростками зЕлені з-під льоду,
до тепла тягнутись прагло,
перетявши дні,
з морозами змагалось
і забутись на проталинах життя хотіло
в очікуванні світла,
що очі ріже,
затулялось, жмурилось,
раділо, гріло боки,
жити бажаючи далі,
скільки треба не нам,
а Тим,
де Верх усіх вершин,
захованих в глибинах
всіх сутей і причин
тут бути
билиною підвладною,
терпіти і радіти
в одночассі
13:44
20.02.2019
журливо- спокiйне
© Copyright: Гелена Смилянская, 2019
Свидетельство о публикации №119022006519
Свидетельство о публикации №119022006519
Рецензии