Його садили в пам ят незрим й...

*   *   *


                Потерпимо за Христа ваші п’яні
                думки...


Його садили в пам’яті –
                незримій
Й за вбитих
він моливсь
цей ліс
він зріс – із ними
у пам’яті у найглибиннішій


й коли простивсь
то їм
останні вибрав деревянії
костюми
і думи
думи...
із дум
думи!
тоді по нім
майбутні дошки
повезли
а сльози ще живі й –
текли...


І що люди могли?
Мале могли.
Поскладать на площі.
Убитих в безвікОвій прощі!
Дощі
оплачуть.
Їх на площі.
Опершися на пам’ять...


У лісу в пам’яті
ніби й немає ночі!*

20.02.2019,
пам’ять розстрілів Сотні на Майдані
* - це рядки
про задум Божий (не всім відкриється)


Рецензии