І ось тоді мені здається,
У колі днів, у хуртовині,
Що їду потягом до світу
І вийду десь посередині.
І мовчки буде світ стояти,
І обминати він не в силах.
Я зможу тільки лиш буяти
Також мовчанням дуже сивим.
При заході буде так гарно,
Так лагідно і так «лелечно».
До речі, я тебе кохала.
А що там далі – недоречно.
19/02/19
ankaOZ©
19. 02. 19
© Copyright: Анка Оз, 2019
Свидетельство о публикации №119021903938
Свидетельство о публикации №119021903938
Рецензии