Nobody about Nothing
Лишень домріяти...
І все.
І можна падати, мов листя,
щоб вітер міг тебе розвіяти
на вулицях старого міста...
А там вже й світ...
Нехай занурений
у лід...
У лід, що зорі зберігає
від нас...
І Бог такий зажурений
занадто вихололим раєм...
А так хотів серця задіяти!..
Серця...
Та де вони, прості і чисті?!..
Домріяти...
Лишень домріяти...
І все.
І можна падати, мов листя...
Свидетельство о публикации №119021901947