Довершено - Мiто Лiхтарiв

                «Третій вже
                Запалюю ліхтар, віддаючи його
                На поталу росі.»
                (Йоса Бусон)

Місто, яке живе поночі.
Місто, яке блимає очима ліхтарними
У пітьму вічного вчора.
Тут живуть одні ліхтарники:
За покликанням.
Тут складають пісні променями
Жовтого нічного світла,
Тут несуть світу щовечора,
Ховаючи її язик гарячий
Між долонями досвіду
Живу пташку свічку –
Вогник Істини,
Затуляючи її помаранчеве серце
Від вітриська байдужої осені.
Ці ліхтарники
Та їх замріяні дочки
Ніколи не споглядають Місяця –
Оцього нічного злодія,
Оцього пастуха котів чорних,
Бо ховаються від світил пітьми
Під ковдру мереживну ліхтарну,
Запалюючи
Цілу ніч запалюючи
Нові і нові ліхтарики,
Наче не люди вони,
А світлячки вусаті.
Запалюють
І лишають
На поталу росі.   


Рецензии
Неможливо не згадати рядки В. Маяковського:

«Ведь, если звёзды зажигают -
значит — это кому - нибудь нужно?
Значит — кто - то хочет, чтобы они были?
Значит — кто - то называет эти плевочки жемчужиной?..»

~~~
Так і Ваші ліхтарики... Наче вони чиїсь душі, наче так дійсно треба!
Чарівна Ваша поезія, Шоне!

З дружнім привітом до Вас,

Виолетта Дюма   18.02.2019 14:20     Заявить о нарушении
О, так! Маяковський - то був ще той модерніст в молодості... Дякую за відгук і розуміння! Радий, що мої твори Вам подобаються!

Шон Маклех Патрик   18.02.2019 15:55   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.