На дорозi

...Іду собі спокійно, нікому зла не бажаючи,
та раптово на дорозі стоїть не то пугало, не то
примара чорна, і каже: селючка ти, вірші твої нікому
не потрібні...і став слова текстів путати та
невірно трактувати. А потім добавив : я тут, щоб ти
весь мій груз забрала і роду мого сатаністів, а я собі
твоє життя заберу і нажите тобою, а потім, після ще деяких
фраз добавив: ти то місце, де я відходи буду зливати,
творячи то, що захочу. Але при цьому своєю брехнею
налаштую проти  тебе весь світ, буду оббріхувати маючи
зв'язок з іншими, хто мене боїться і служить. Злидень
став тягнути руки до моїх карманів, і коли думав, що час
голоду настигне сім'ю, невидим воїн працелюбство бив його.
Злидень став діяти по іншому, щоби у сім'ї враждували, та воїн
любов вчасно прийшов на допомогу.  Він став посилати удари
по голові, щоб не творила поезію душі, та знову воїн явився,
воїн  натхнення, і поезія жила. Він нападав на дітей, посилаючи
тяжкі і загрозливі для життя удари, і знову воїн явився, спасав
дітей, ім'я його врач , він лікує не заглядуючи в кармани,
чим заплатиш. Злидень не витримав і закричав: ти коли помреш,
адже удари мої не совмістимі із життям! Ти могла хоча б розсудок
загубити, порадувати мене, печеш ти мене своїми віршами, я колдовську силу гублю! На тобі інші удари...!і біль утрати ...!і смерті людські...!і сльози щодня...! Так тобі потрібно! Впадеш в
униніє, станеш ще більш грішною, я скоріше уб'ю тебе, - кричав
несамовито...та явився воїн знову, воїн незмірна ласка і ніжність,
він теплою рукою друга доторкнувся чола, і очі від сліз обсохли...
і радісні вірші писались...Чому не залишаєш мене, злидне? -
Спитала у перехожого, він відповів: я зло...я не умію і не хочу
здаватися, тільки бачу що ти немічна і не розумію, як в тобі
життя теплиться? В цей час став на його дорозі воїн з вогненним
мечом і сказав: ти не давав їй життя, сатана, і не забереш, весь
цей час ти зі мною боровся, не з нею, безсильною. А ти хто?-
спитав злидень. Воїн відповів:  я твій Ангел Хранитель, якого ти
одержав при народженні, але від якого відказався, ставши сатаною