Самотній пляж, піщаний і пустий
І дикий вітер виє що є сили
Я бачу твій останній орієнтир
Кремезний погляд і пологі схили
Ти вибрав час пошани і висот
І руки діамантові мільйонів
Ішла весна, без болю і турбот
Без жалю і безпристрасних уклонів
Ти вибрав шлях самотності і злат
І душу задарма як той непотріб
Ти продавав щосили нарозхват
Ні віри, ні надії, ні любові…
Я бачу тебе крізь залізний щит
І тіло все тремтить як та осика
Я бачу… та не в змозі зупинить
Бо ти - не я, тут помилка велика
Самотній пляж сміявся досхочу
І дикий вітер трохи щось бурмоче
Я так тебе чекаю і мовчу
Я так тебе кохаю, поза очі
поза очi
© Copyright: Катрин Толстикова, 2019
Свидетельство о публикации №119021810815
Свидетельство о публикации №119021810815
Рецензии