Любовь. Лидия Скрипка

ЛЮБОВ

Не можна без неї, бо з нею святково,
Вона – просто сутність, природа душі.
Із нею на серці завжди веселково,
Вона – трішки гальма, а більше – рушій.

Постійно зі мною: від ночі до ночі,
Спроможна бажання здійснити мої.
За нею до зір дістаються охочі
Й підспівують їй у гаю солов’ї.

Життя прихорошує барвами літа,
Веде н а побачення під зорепад.
Від ніжності кожна душа відігріта,
І ласкою сяє п’янкий листопад.

Усмішкою сонця стоїть на морозі,
Хранителька щастя у лоні грудей.
Достатньо її, як годиться, у прозі,
Лише у поета вона –апогей.

Любов  – це святе почуття неокрає.
Любов – життєдайний цілющий нектар.
Любов, наче райдуга,барвами грає,
А ми у полоні спокусливих чар.
----------------------------
“Любовь” Лидия Скрипка

Нельзя без неё, потому что с ней – радость,
Она – жизни суть и природа души.
И с нею на сердце – извечная сладость.
Слегка тормозит, но и с нею – спешишь.

Всегда с ней я вместе: от ночи до ночи,
Желанья способна исполнить мои.
Дотянутся с нею до звёзд те, кто хочет,
И ей подпевают в лесу соловьи.

Она жизнь украсит оттенками лета,
Ведёт посмотреть на большой звездопад.
От нежности с нею душа так согрета,
И с лаской приносит в ноябрь листопад.

Улыбкою солнца стоит на морозе,
Хранит наше счастье у лона грудей,
И много её, как приходится, в прозе,
Но лишь у поэта она – апогей.
 
Любовь – это чувство святое без края,
Любовь – жизнь дающий целебный нектар,
Любовь, словно радуга, краской играет,
А мы все – в плену соблазнительных чар. (17.02.2019)