Де юнi випасаються чуття

Хто натрапить, не переймайтеся: малюночок самоплинний, сам і відбудеться; хіба піде якось не так, не туди
Хто де чим встав, є оберіг: по ріг піднявся їм поріг; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня
То бережи лоба, чия така потреба, бо ти така особа: не сталася б жалОба 

               
                ~
                де юні випасаються чуття...
             ...де луки, на котрих їм повно паші;
                отави між душі та серця наші:
                не зовні, в глибині... та ні, чув я!
                ~  ~
                вони там є, ще й час бере — дає...
             ...а достигають в стиглій росІ бОсі;
                аж холоди як зблиснуть в тій красі всій:
                міцніш й вино стає... й ще молоде!!
                ~  ~  ~
                колись в покоси теж підеш, під ніж...
             ...вже розгоряйся дужче, та палкІш й вріж;
                чи, мов кульбабки сонечко, здіймай пух:
                най він зліта й летить... НА ВЕСЬ ТВІЙ ДУХ!!!



Народне донедавнішнє
Цього дня вшановується пам’ять преподобного Миколи Студійського. Відсьогодні початок вовчих весіль, тому святого Миколу називали "вовчим сватом". День вважався одним із найхолодніших у лютому — морозно, сніг: "На Миколу Студеного снігу навалить гору"; так звані миколині морози. Пращури звертали увагу на ялину: якщо довгі сухі гілки згинаються — буде заметіль, а випрямляються на сприятливу погоду.