Людмила Юферова. Достало!

Ох, достало житьё – непростое,  с капризом, нервозное –
Злодеянья, проблемы, которым не видно конца.
К сожалению, стала взрывною и доченька взрослая,
В годы сложные трудно смириться с потерей лица.

И зарплата – гроши, словно кость от застолья боярина, 
При тарифах огромных доходы богатых растут.
А нужда – это каша без масла, несолоно сварена,
И течёт из горшка в мрачный день, слаще где-то приют.

А в столице жируют, нет дела до хлеба селянского…
Будто боги верховные с ними и сам «Ватикан».
Но узнать суждено им коня подставного троянского:
Коль подтянут им гайки, дойдёт время до киевлян.

Припекло душу мне, так достало и дымом, и холодом,
Без угля и без дров, без работы и газа – вдвойне...
Олигархи, паны, все равны перед вечностью, Господом!
Жизнь достойную дайте в любимой несчастной стране.

(перевела с украинского языка Инесса Соколова)


Автор: Людмила ЮФЕРОВА, Украина – журналист, филолог, писатель, фотограф

ДІСТАЛО

Ой, дістало життя – непроста вередлива штуковина –
І ці злидні, й проблеми, яким ще й не видно меж,
І єдина донька – аж занадто криклива й знервована,
Безгрошів’я, безвір’я мене обезкровили теж.
 
Мінімальна зарплата – мов кістка зі столу боярина,
І тарифи скажені – мільярди до панських кишень.
А нужденність – то каша рідка і несолоно зварена,
Що тече із горшків у похмурий і згорблений день.
 
А столиця мовчить і сміється із хліба селянського…
В них – багата держава, верховні боги, «Ватікан»,
Та ще взнають кияни коня підставного троянського:
Їм прикрутять гайки – ще попереду це у киян.
 
Допекло до душі та дістало і димом, і холодом,
Без вугілля, без дров, без роботи, без газу й надій…
Олігархи, пани, рівні всі перед вічністю й Господом!
Дайте нам гідно жити в країні стражденній своїй!

14.02.2019