За пасiкою...

За пасiкою, на краю села. Художник Олег Демко.
… ось же, за пасiкою
На краю села…
Або душа моя
Тут знову весела?..
Тепер що бачу я,
Так само все, й всi тi,
Співають знов птахи
У сяйвій висотi…

… знову бджілки малi
Над квiтами гудуть,
Чи знову мед вони,
Натхненнi, в них знайдуть?..
Знайдуть, напевно, так,
Заважить хто ж бо їм –
Стоїть занедбаний
Забутий старий дiм…

… i зруйнувався вщент
Паркан з сухих гілок,
Травою поросла
Та стежка в закуток,
Де я гуляв колись,
Бив марно кропиву…
Невже було це все,
I, дiйсно, наяву?..

…було, було, це так,
Тодi малий я був…
Роки щасливi тi
Я сердцем не забув!..
Хiба ж можливо це?..
Дитинство, де ти є?..
Натхнення  творчості
Живе в тобi моє!..

… а те, що старий дiм
Забутий усiма,
Так ви не вірте в те,
Бо правди в тiм нема:
Сюди повернуться
I дiти, i батьки –
Не вмерла ж творчiсть, нi,
I це не натяки…

Дивіться, слухайте,
Бажайте кращих днiв,
Творіть шлях з радістю,
Стримайте в сердцi гнів!..
Господь не кине нас,
То ж будемо чесні,
Надії сонце знов
Засяє навесні.
16.02.19 (6.50-7.15)