Дорога в даль мене веде...не вперше.
Та частує здогадками,віра в майбутьнє своє.
Не жадаю я біль із душі тої стерти.
Та вона як павук що по жилах снує.
Заплітає у плетиво ніжних мережив...
Забуваючи в здогадах пам'ять спіймать.
Тую згадку,що знову мені не належить...
Заставляючи серце моє горювать.
(Понкратова.О.В.)
Дорога в даль
© Copyright: Лена Грама, 2019
Свидетельство о публикации №119021504444
Свидетельство о публикации №119021504444
Рецензии