Микита Висоцький Нема пророкiв у вiтчизнi в нас
Нема пророків у вітчизні в нас,
А ось тепер пішла і совість.
Він більш не заспіває хоча б раз,
І можна жити, не турбуючись, натомість.
Умів сказать, і заспівать він вмів,
Що в наших душах струни тріпотіли.
Акорд його зривався і дзвенів,
Щоб змусить думать душу, мучить тіло.
Не доспівав, не доказав всього,
Що було пульсом і в душі звучало,
І серце розірвалося від того,
Що надто довго спочину не знало.
Він на естраду більше не зійде
Так просто, разом з тим - настільки гідно.
Помер він! Так! Та у піснях прийде…
А пісні не дадуть нам жить спокійно.
© Володимир Туленко. Переклад 2019
*****
Никита Высоцкий "Пророков нет в отечестве моем... "
Пророков нет в отечестве моем,
А вот теперь ушла и совесть.
Он больше не споет нам ни о чем,
И можно жить, совсем не беспокоясь.
Лишь он умел сказать, и спеть умел,
Что наших душ в ответ дрожали струны.
Аккорд его срывался и звенел,
Чтоб нас заставить мучаться и думать.
Он не допел, не досказал всего,
Что было пульсом и в душе звучало,
И сердце разорвалось от того,
Что слишком долго отдыха не знало.
Он больше на эстраду не взойдет
Так просто, вместе с тем и так достойно.
Он умер! Да! И все же он поет,
И песни не дадут нам жить спокойно.
июль--август 1980
г. Москва
Свидетельство о публикации №119021400889