Франклин та сукня

Говорят, существуют в природе оборотни.  По ночам в кого хочешь превращаются.
Так вот оборотень перед вами. Никому из поэтов не удавалось так перевоплощаться в своих героев, а, тем более, в героинь.


Франклін та сукня


Мені Франклін всміхається з купюри.
(Хай заздрять всі на світі покупці).
Придбаю собі сукню від кутюру.
Недовго йому жити в гаманці

Іду я вся щаслива чудернацько
( У моді сукня ця – останній писк)
Та, звідкилясь з*явившийся зненацька,
до мене проповідник причепивсь.

–    Купіть мою іконку на удачу,
бо з нею вам покращає життя.
Отримаєте хрестика на здачу.
Грішіть. Він все простить за каяття.

Така у нас душа, що прагне Бога.
Цим кожен користується «отець».
Він каже – «Бога слав щодня премнога,
що ти жива істота, а не мрець».

А я ж бо не вела себе безгрішно
(десь по дорозі втратила цноту).
Тому і поступилася я грішми.
Віддала пан-отцю купюру ту.

Тепер я хоч гукну, а хоч аукну,
поплив мій Франклін в чесний божий трест.
На світлу мрію, що була про сукню,
поставила іконку я та хрест.
***